О Всемилостива Діво Богородице, Мати щедрот і чоловіколюбства, надія і уповання моє!
О Мати найсолодшого і найбажанішого Спасителя, вищого за усяку любов, Ісуса Христа, Чоловіколюбця і Бога мого, Світло затьмареної душі моєї!
До Тебе я, багатогрішний, припадаю і Тобі молюся, Джерело милосердя, Діво Маріє, бездну милосердя і безмежність щедрот і чоловіколюбства народивши, помилуй мене, всього гріхами зраненого, що до рівня лютих розбійників впав, і одяг, в який зодягнув мене Отець, втратив і став нагим.
Через те смердять і гнояться душевні рани мої від безумства мого.
Але Владичице моя Богородице, молю Тебе смиренно, зглянься на мене милостивим Твоїм оком, не цурайся мене, всього затьмареного, всього оскверненого, що люто впав і піднятись не можу: змилосердься наді мною, і подай мені руку допомоги, піднявши з глибини гріховної.
О Радосте моя!
Визволи від тих, котрі обступили мене, зверни лице Твоє на раба Твого, спаси мене, що гину, підніми від падіння лютого: можеш бо все як Мати Бога Всемогутнього.
Пролий на мене єлей милосердя Твого і вино замилування виточивши подай: Тебе бо призиваю, воістину єдину надію в житті моєму.
Не відкинь мене, що до Тебе прибігаю, але зглянься, Діво, на скорботу мою і душі бажання, і це прийми і спаси мене, Запоруко спасіння мого.
Амінь.
